Мультиплікаційне кіно, вигляд кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплікація) об'єктів. М. до. не грунтується на фотографічній фіксації реальної дійсності; для нього істотні фантастика, художня вигадка, тому інколи дослідники зближують його з образотворчими мистецтвами або вважають самостійними мистецтвом, що використовує кінематографічну техніку. Графічна мультиплікація, будучи особливою художньо умовною формою відображення дійсності, володіє власними виразними засобами для зображення фантастичних подій і дій. Об'ємна мультиплікація, поступаючись графічною в показі дії, відрізняється більшою гостротою образотворчих характеристик персонажів. М. до. особливо близькі вимагаючі умовності і виняткової гостроти виразних засобів — фольклор, сатира, притча. той, що
Зачинає графічної мультиплікації — художник-карикатурист Е. Коль (Франція, 1908). Проте спроби створення комедійних графічних стрічок, що демонструвалися за допомогою апаратів, що діють інакше, ніж кінопроектор, робилися ще до винаходу кінематографа («Оптичний театр» Е. Рено, 1892). У Росії перші об'ємні мультфільми були поставлені в 1911—1913 режисером Ст А. Старевічем. У 20-і рр. в Західній Європі створювалися експериментальні абстрактні мультфільми. У ці ж роки в США ставилися мультфільми, що грунтувалися на традиціях коміксів. Тут розроблялася технологія виробництва мультфільмів, у тому числі кольорових. Великий вплив на розвиток М. до. 30—40-х рр. надало творчість американського режисера В. Діснея. Крупних успіхів добилося М. до. соціалістичних країн — Чехословакії (мультфільми Й. Трнки, Г. Тирлової і ін.), Польщі (Ст Герш, Я. Леніца) Румунії (Й. Попеську-гопо), Болгарії (Т. Дінов), Югославії (так звана загребськая школа — режисери Д. Вукотіч, В. Міміца і ін.).
Перші мультиплікаційні майстерні на радянських кіностудіях з'явилися в середині 20-х рр. Радянські мультиплікатори затверджували М. до. як політично активне мистецтво, що володіє великими виховними можливостями, засноване на високій графічній культурі. Особливих успіхів М. до. 20—50-х рр. добилося в області фільмів для дітей — фільми І. П. Іванова-Вано, М. М. Цехановського, М. С. Пащенко, А. Л. Птушко, Л. До. Атаманова, Л. А. Амальріка, Ст С. і З. С. Брумберг і ін. З середини 50-х рр. на кіностудіях збільшується виробництво мультфільмів для дорослих, розширюється круг тим, жанрів, образотворчих прийомів. З художньо-значними мультфільмами виступили режисери Ф. С. Хитрук, С. І. Юткевіч, А. Р. Карановіч, А. Ю. Хржановський, Би. П. Степанцев, Р. А. Качанов, Ст Ст Бахтадзе, Е. А. Туганов і, ін.
Виробництво мультфільмів в СРСР зосереджене на кіностудії «Союзмультфільм» (заснована в 1936, Москва) і на кіностудіях деяких союзних республік.
Літ.: Гинзбург С., Мальований і ляльковий фільм, М., 1957; Елізаров Р. До., Радянська мультиплікація. Довідник, М., 1966; Садуль Же., Загальна історія кіно, пер.(переведення) з франц.(французький), т. 1—2, 6, М., 1958—63; Benayounk R., Le dessin amibe aprés Walt Disney, [P.], 1961.
