Муджібур Рахман, Шейх Муджібур Рахман (р. 17.3.1920, село Тонгипара, округ Фарідпур, Східна Бенгалія), державний і політичний діяч Бангладеш. Закінчив Ісламський коледж в Калькутті в 1947. У 1938—47 активно брав участь в антиколоніальному русі. У 1943—47 член Ради Мусульманської ліги Бенгалії. Після створення Пакистану (1947) активний учасник бенгальського національного руху в Східній Бенгалії (що утворила провінцію Східний Пакистан). Учасник руху в захист світу. Неодноразово піддавався репресіям. У 1949 — один з організаторів партії Авамі ліг (Народна ліга); у 1952—58 генеральний секретар її східнопакистанської організації; у 1966 — січні 1974 голова партії. У 1954 вибраний депутатом Законодавчих Зборів Східного Пакистану, в червні 1955 депутатом Засновницьких зборів Пакистану. У 1956—1957 міністр праці, промисловості і торгівлі провінційного уряду Східного Пакистану. У 1966 виступив з програмою надання Східному Пакистану повної регіональної автономії. У грудні 1970 вибраний в Національну асамблею Пакистану. На початку 1971 очолив бенгальський національний рух в Східному Пакистані і кампанію громадянської непокори, вимагаючи відміни військового режиму і передачі влади вибраному народом парламенту. 26 березня 1971 арештований пакистанськими військовими властями; 6 січня 1972 звільнений. 12 січня 1972 став прем'єр-міністром уряду незалежної Народної Республіки Бангладеш (що утворилася в 1971 в східній частині Пакистану). Уряд М. Р. намітив широку програму прогресивних соціально-економічних реформ, в області зовнішньої політики воно проголосило принципи неприєднання і розвитку дружби і співпраці зі всіма миролюбними державами. У березні 1972 М. Р. відвідав з офіційним візитом СРСР. У квітні 1974 приїжджав в СРСР на лікування.
