Мудросськоє перемир'я 1918, підписане 30 жовтня представниками Великобританії і султанського уряду Туреччини на борту англійського крейсера «Агамемнон» в порту Мудрос (греч. Múdros, острів Лемнос) після поразки Туреччини в 1-ій світовій війні 1914—18. Передбачало: відкриття Чорноморських проток для військових флотів Антанти з наданням союзникам права окуповувати форти Босфору і Дарданелл; капітуляцію залишків турецьких військ в Хиджазе, Іраку, Сирії, Йемені і вивід їх з Ірану, Килікиі, Закавказзі; окупацію союзниками так званих 6 армійських вілайєтів «в разі безладів в одному з них» і взагалі будь-якого стратегічного пункту в Туреччині, якщо союзники визнають це необхідним з міркувань своєї «безпеки». Ці і ін. умови М. п. мали на меті підготувати остаточний розділ Туреччини, а також використовувати її територію як плацдарм для антирадянської інтервенції. Національно-визвольна боротьба турецького народу перешкодила реалізації М. і. і завершилася підписанням Муданійського перемир'я 1922, а потім — Лозанського мирного договору 1923 .
