Мотори, етнографічна група, що населяла в 17—18 вв.(століття) гірничо-тайгову зону басейнів рр. Амила, Ої, Кандегира і Вуса (нині територію Красноярського краю РРФСР). На початку 17 ст близько 700 чіл. Мова М. відносилася до самодійським. Основні заняття — оленярство, охота, а в частини М. — скотарство. Релігія — шаманізм. У 19 ст більшість М. переселилися в степу між рр. Єнісеєм і Абаканом, де взяло участь у формуванні хакаської народності.
Літ.: Потапов Л. П., Походження і формування хакаської народності, Абакан, 1957.