Мотоциклетний спорт , змагання в їзді на дорожніх і спортивних мотоциклах по спеціальних трасах, дорогам і зовні доріг; проводяться для кожного класу мотоциклів (див. Мотоцикл і Спортивний мотоцикл ) окремо. М. с. включає: шосейні лінійні гонки; шосейні кільцеві гонки по замкнутій трасі завдовжки понад 1,5 км. ; мотокрос — гонки по пересіченій місцевості, як правило, по замкнутій кільцевій трасі завдовжки від 1,5 до 5 км. ; мотоциклетне багатоборство — багатоденні змагання (до 6 днів, з нічним відпочинком) по дорогах і бездоріжжі з дотриманням заданого графіка руху і додатковими швидкісними гонками; трекові гонки (спідвей) по гаревій або крижаній доріжках стадіону; іподромні гонки по земляній доріжці іподрому; фігурне водіння — на майданчику обладнаною штучними перешкодами; заїзди на встановлення рекордів на трасах, що дозволяють розвивати максимальну для даного класу мотоциклів швидкість; мотобол — командна гра спортсменів-мотоциклістів з м'ячем. Проводяться також моторалі, мотоорієнтування (див. Орієнтування, Ралі ) і ін.
Перші автомобільні змагання, в яких брали участь і мотоцикли, відбулися в 1895 по маршруту Париж — Бордо — Париж; у Росії перші офіційні мотогонки — в 1898 (під Петербургом). У начале20 ст регулярно влаштовувалися мотогонки Петербург — Москва. У 1907 у Великобританії проведена перша шосейно-кільцева гонка, в 1913 там же — змагання по мотобагатоборству, в 1907 в Південній Африці (на сучасній території ЮАР(Південно-африканська Республіка)) і в 1922 в Австралії (публічні) — трекові гонки по гаревій доріжці. З початку 20-х рр. організовуються іподромні і з 30-х рр. трекові гонки по льоду. Чемпіонати світу розігруються: по шосейно-кільцевих гонках (з 1949), мотокросі (1957), по трекових гонках (з 1949 — гарева і з 1966 — крижана доріжки), мотобагатоборстві (1913). Міжнародна мотоциклетна федерація (ФІМ) заснована в 1904.
В СРСР перші всесоюзні змагання по М. с. (іподромні гонки) відбулися в 1924. Із створенням вітчизняної мотобудови в 1-ій половині 30-х рр. М. с. став культивуватися у всіх союзних республіках. Становлення радянського М. с. пов'язано з іменами Ст П. Чкалова, організатора Московського автомотоклубу Ф. Ст Борисов, відомих мотогонщиків П. П. Воротілкина, Е. І. Грінгаута, Н. І. Закревського, А. І. Іваненко, Ст І. Карнєєва, А. Н. Силкина, А. Ст Чигоріна, Н. Н. Шумілкина і ін. У 50—60-х рр. М. с. отримав масовий розвиток, що було обумовлене серійним випуском вітчизняних мотоциклів сучасної конструкції, у тому числі спортивних машин; стали щорік розігруватися першості СРСР, союзних республік і ін. по М. с. Багатократними чемпіонами СРСР по мотоспорту було заслужених на майстрів спорту Е. С. Косматов, І. Я. Озоліна, Н. П. Севастьянов, Н. П. Соколів, В. С. Пилаєв і ін.
Зі вступом в 1956 Центрального автомотоклубу СРСР у ФІМ почалися регулярні виступи радянських спортсменів у міжнародних змаганнях по М. с. У 1960 створена Федерація автомотоспорту СРСР, в 1962 — самостійна Федерація мотоспорту. У 1973 діяли автомотоклуби ДОСААФ і близько 4,5 тис. мотосекцій в спортивно-технічних клубах і колективах фізкультури добровільних спортивних суспільств, в яких займалося близько 350 тис. чіл., у тому числі понад 2 тис. майстрів спорту. У програмі Всесоюзної спартакіади ДОСААФ по військово-стратегічних видах спорту (1969—70) було понад 45 тис. різних змагань по М. с. (близько 700 тис. учасників). У 1965 В. М. Арбеков виграв багатоетапний чемпіонат світу по мотокросу, в 1968 команда СРСР — Крос націй; у 1967, 1969, 1971, 1973 радянські мотоболісти були чемпіонами Європи, Г. Ф. Кадиров — 6-кратний чемпіон світу (у 1966—73) в гонках по крижаній доріжці.
Широко розвинений М. с. в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), ГДР(Німецька Демократична Республіка) ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Великобританії, Італії, Швеції і ін. Багатократними чемпіонами світу були Г. Агостіні (Італія, шосейні гонки, 13 разів), Ж. Робер (Бельгія, мотокрос, 6 разів), О. Фундін (Швеція, спідвей, 5 разів), Б. Брігс і І. Маугер (Великобританія, спідвей, по 4 рази).
