Московська приватна російська опера, оперний театр в Москві, відкритий в 1885. Був організований і існував на засоби С. І. Мамонтова . М. ч. р. о. об'єднав багато найбільших діячів різних областей російського мистецтва. У театрі працювали: співці — Н. І. Забела-Врубель, П. А. Лодій, П. С. Оленін, Ст Н. Петрова-Званцева, Н. Ст Саліна, А. Ст Секар-Рожанський, Ф. І. Шаляпін Н. А. Шевельов, Е. Я. Цветкова, В. А. Еберле і др.; режисери — Ст А. Лосський, П. І. Мірошників, П. С. Оленін, В. П. Шкафер і др.; диригенти — М. М. Іпполітов-Іванов, С. В. Рахманінов (що вперше виступив тут як диригент); спектаклі оформляли найбільші художники-живописці — Ст М. і А. М. Васнецови, М. А. Врубель, До. А. Коровін, І. І. Льовітан, Ст Д. Поленов, В. А. Серов і ін.
Театр пропагував твори російських композиторів і перш за все оперна творчість композиторів «Могутньої купки» і П. І. Чайковського. Важливе значення мали постановки обпер — «Кам'яний гість» Даргомижського, «Снігуронька», «Садко», «Царська наречена», «Пськовітянка» Рімського-корсакова, «Хованщина», «Борис Годунов» Мусоргського, «Орлеанська діва», «Мазепа», «Коваль Вакула» Чайковського. У репертуарі театру були також опери «Іван Сусанін» Глінки, «Русалка» Даргомижського, «Рогнеда» Серова, «Демон» Рубінштейна, «Князь Ігор» Бородіна, «Богема» Пуччині, «Вертер» Массне і ін. Прагнення до створення реалістичного спектаклю, пройнятого єдиним творчим задумом, було одним з прогресивних завоювань колективу театру. По словах Би. Ст Асафьева «... досвід цього театру треба вважати поворотним пунктом в історії не лише російського оперного спектаклю, але і всієї історії російської оперної музики» (цитата по передмові до книги: Шкафер Ст П., Сорок років на сцені російської опери. 1890—1930, Л., 1936, с. V). У 1904 театр був закритий із-за фінансової скрути.
Літ.: Яковлєв Ст, Н. А. Рімський-корсаков і оперний театр С. І. Мамонтова, в кн.: Театральний альманах, кн. 2, М., 1946.
