Молодіжні журнали, спеціалізовані періодичні видання, розраховані на молодіжну аудиторію. У Росії зародження М. же. відноситься до середини 18 ст У 60-х рр. при Московському університеті виходили літературні журнали «Корисне звеселяння», «Вільний годинник» і ін. У 19 ст випускалася відносно велике кількість М. же. («Друг юнацтва і всяких років», «Юна Росія» і багато ін.), зазвичай просвітницького і розважального характеру. Серед них зустрічалися видання з прогресивним напрямом, наприклад журнал «Світанок», де починав свою діяльність Д. І. Пісарев. Поява нового типа М. же., що відображали класові інтереси трудящих, безпосередньо пов'язано з діяльністю більшовиків. В. І. Ленін вказав основні напрями і завдання М. же. У 1907 в статті «Антимілітаристська пропаганда і союзи соціалістичної робочої молоді» В. І. Ленін відзначив значення М. же. у класовому вихованні молоді (див. Повне збори соч.(вигадування), т. 16, с. 116). Знаходячись в еміграції в Швейцарії, В. І. Ленін активно співробітничав в журналі «Інтернаціонал молоді» (що виходив з 1915), органі Міжнародне соціалістичне бюро. У Росії в жовтні 1917 вийшов журнал «Інтернаціонал молоді», орган Московського союзу робочої молоді, в листопаді — «Юний пролетар», орган комітету Петрограду соціалістичного союзу робочої молоді. Подібні видання з'явилися і у ряді ін. міст. Незабаром після 1-го з'їзду комсомолу вийшов журнал «Юний комуніст» (1918), орган ЦК РКСМ, потім літературно-художній і науково-популярний журнал «Молода гвардія» (з 1922), журнал робочої молоді «Зміна» (з 1924), «Журнал селянської молоді» (1925—31). Див. Комсомольський друк .
За роки Радянської влади склалася мережа М. же. У 1974 в СРСР виходило понад 20 центральних і республіканських М. же., у тому числі центральні — журнал ЦК ВЛКСМ «Молодий комуніст» (з 1918), суспільно-політичний інформаційний журнал «Комсомольське життя» (з 1958), суспільно-політичні і літературно-художні журнали «Сільська молодь» (з 1925), «Ровесник» (з 1962), «Аврора» (з 1969), «Студентський меридіан» (з 1974), літературно-художні і суспільно-політичні журнали «Молода гвардія», «Зміна», «Юність» (з 1955) науково-художній журнал «Навколо світу» (з 1861), науково-популярний і науково-художній журнал «Знання — сила» (з 1926), суспільно-політичний, науково-художній і виробничий журнал «Техніка — молоді» (з 1933). Деякі журнали розраховані на певні категорії молоді: робочу («Зміна»), сільську («Сільська молодь»), студентську («Студентський меридіан»). Періодичність, як правило, — 1 раз на місяць («Комсомольське життя» і «Зміна» виходять 2 разу в місяць).
Для радянських М. же. характерна пильна увага до проблем формування духовної подоби сучасної молодої людини, будівельника комуністичного суспільства. М. же. виступають пропагандистами комуністичних ідей, спадкоємності молоддю славних революційних, бойових і трудових традицій старших поколінь, дружби і міжнародної класової солідарності сов.(радянський) молоді з прогресивною молоддю інших країн. М. же. відрізняє специфіка у формі подачі матеріалу. Для суспільно-політичних і літературно-художніх М. же. властиві полемічність, прагнення залучити до дискусії широкі круги молоді, живий, розмовний стиль викладу, постійна публікація матеріалів читачів. Для науково-художніх М. же. характерні дохідливість, жвавість і цікавість у викладі наукових питань, яскравість і виразність ілюстрації.
В інших соціалістичних країнах виходять багаточисельні М. же., у тому числі комсомольсько-молодіжні: «Младеж», «Комсомолськи живіт», «Наука і техніка за младежта» — в Болгарії; «Іфью коммунішта» («lfjú kommunista») — в Угорщині; «Юнзі генерацион» («Junge Generation»), «Югенд унд техніки» («Jugend und Technik») — в ГДР(Німецька Демократична Республіка); «В'єтнамська молодь» (на англійській і французькій мовах) — в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам); «Залуу ує» — в МНР(Монгольська Народна Республіка); «Зажеве» («Zarzewie»), «Нова вага» («Nowa wies») — в Польщі; «Тинерул ленініст» («Tânărul leninist»), «Вьяца студенцяське» («Viaţa studenţească») — в Румунії; «Младі світло» («Miadý svět»), «Веда а техніка младежі» («Věda а technika miadeži») — в Чехословакії; «Младост» («Miadost»), «Гледішта» («Gledišta»), «Ідейе» («Ideje») — в Югославії.
В капіталістичних країнах комуністичними союзами молоді видаються журнали: «Експлозіон» («Explosion») — в Австрії, «Хувентуд» («Juventud») — в Аргентині, «Челлендж» («Challenge») — у Великобританії, «Фремад» («Frémad») — в Данії, «Нуова дженерационе» («Nuova generazione») — в Італії, «Роті блеттер» («Rote Blätter»), «Елан» («Elan») — у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), «Авангард» («L''avantgarde»), «Нуво кларте» («Le nouveau clarté») — у Франції і так далі Немало М. же. видається соціал-демократичними молодіжними організаціями (наприклад, «Социалістіше ерциунг» — «Sozialistische Erziehung» в Австрії), буржуазно-ліберальними молодіжними об'єднаннями (наприклад, «Енерджіе нуове» — «Energie nuove» в Італії), релігійними організаціями (наприклад, Католицька асоціація французької молоді випускає журнал «Женес ардант» — «Geunesse ardente», і ін.).
М. же. видаються міжнародними молодіжними організаціями: Усесвітня федерація демократичної молоді випускає журнал «Молодь світу» на англійській, французькій, німецькій і іспанській мовах; Міжнародний союз студентів — «Усесвітні студентські новини» на англійській, французькій, німецькій і іспанській мовах; Усесвітня асамблея молоді (ВАМ), провідна проімперіалістичну політику в молодіжному русі, — журнал «ВАМ — форум».
