Молекулярної біології інститут АН(Академія наук) СРСР, головна науково-дослідна установа в області молекулярній біології . Організований в 1957 (до 1965 — інститут радіаційної і физико-хімічної біології). Засновник і директор інституту — Ст А. Енгельгардт . Основні напрями науково-дослідних робіт: передача і реалізація спадкової інформації, молекулярні механізми біосинтезу білка, хімічні і фізичні основи дії ферментів, зв'язок структури нуклеїнових кислот і білків з їх функціями в клітці, макромолекулярна організація хромосом, розробка фізичних методів дослідження макромолекул. У М. би. і. розшифрована первинна структура двох транспортних рибонуклеїнових кислот (Т-РНК); експериментально обгрунтована і сформульована теорія регуляції функціонування генома у вищих організмів; вперше в СРСР визначена послідовність амінокислот в крупній молекулі білка-ферменту — аспартатамінотрансферази (спільно з інститутом біоорганічної хімії ім. М. М. Шемякина АН(Академія наук) СРСР); запропоновані нові підходи до вивчення будови активних центрів ферментів (інгибіторний аналіз) і функціональних ділянок РНК(рибонуклеїнова кислота) (метод молекул, що «розрізають»); розроблені нові методи структурних досліджень білків і нуклеїнових кислот. До початку 1973 в М. би. і. було 13 лабораторій. Спільно з Радим з проблем молекулярної біології АН(Академія наук) СРСР інститут організовує міжнародні наради і симпозіуми. Праці співробітників М. би. і. публікуються в журналах: «Молекулярна біологія» (з 1967), «Біохімія» (з 1936), «Цитологія» (з 1959), «Доповіді АН(Академія наук) СРСР» (з 1933), «Біофізика» (з 1956), «Biochimica et Biophysica Acta» (N. Y. — Amst., з 1947), «FEBS Letters» (Amst., з 1968), «European Journal of Biochemistry» (Ст, з 1967), в збірках і у вигляді монографій.
