Молдавія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Молдавія

Молдавія (самоназваніє — молдовень), нація, основне населення Молдавською РСР. Загальна чисельність М. в СРСР 2698 тис. чіл. (1970, перепис). З них 2304 тис. чіл. живуть в Молдавській РСР, 266 тис. в УРСР, 88 тис. в РРФСР, 40 тис. в інших республіках. Говорять на молдавській мові . Віруючі М. православні. У етногенезі М. виділяються 2 етапи: формування східнороманської етнічній спільності — волохов ( волохів ), і складання молдавської народності. Волохи сформувалися в ареалі, С. Балканського, що охоплює, півострови і передгір'я Карпат, на основі групи фракийських племен, що піддалися по-перше вв.(століття) н.е.(наша ера) романізації, а з 6 ст — впливу слов'ян і інших етнічних груп. В ході етнічного розвитку із загальної маси волохов виділилася молдавська народність. Її становлення проходіло в передгір'ях Східних Карпат. У нім брали участь слов'янські (переважно південні і східні) племена, М., що частково асимілюють, В 1-ій половині 14 ст виникло молдавська феодальна держава (див. Молдавське князівство ) , що включило пізніше в свій склад і землі к В. від Лозини. У його межах завершилося формування молдавської народності. З 16 по 19 вв.(століття) Молдавія знаходилася під владою Туреччини. У боротьбі за свою національну незалежність молдавський народ часто звертався за допомогою до Росії. На початку 19 ст частина Молдавії між рр. Пруть і Дністер ( Бесарабія ) була звільнена від туруцкого панування і приєднана до Росії. У Бесарабії розвивалися капіталістичні стосунки, з'явилася національна інтелігенція. На початку 20 ст склалася самостійна молдавська нація. У 1918 Бесарабія була насильницький відторгнута від Радянської Росії буржуазно-поміщицькою Румунією. У лівобережних районах Дністра, населених М., в 1924 була створена Молдавська АССР (у складі УРСР). У 1940 Бесарабія була повернена СРСР. На території Молдавської АССР і більшій частині Бесарабії в 1940 була утворена Молдавська РСР.

загрузка...

  За роки Радянської влади молдавський народ добився великих успіхів в політичному, економічному і культурному розвитку. В ході соціалістичного будівництва М. сформувалися в соціалістичну націю. Сталися значні зміни в соціальному складі населення — в результаті розвитку промисловості зросла чисельність робітників і службовців. Нові сільські будинки, зберігаючи національний колорит, мають більше зручностей. Характерною національною особливістю в убранні житла є прикраса кімнат килимами, доріжками, рушниками. У ряді районів як святковий одяг зберігся національний костюм, але в цілому традиційний одяг повсюдно замінений сучасним костюмом міського крою. Виникли нові свята і обряди, старі переважно змінили свій вміст. Отримали подальший розвиток народні художествениє промисли — ковроделіє і вишивка, виробництво кераміки, художня обробка дерева. Досягла розквіту народна художня самодіяльність. На основі древнього танцювального мистецтва виникли виконавські колективи — ансамблі народного танцю і оркестри народної музики. Поряд з традиційним народним мистецтвом успішно розвивається професійне — театр, кіно, музика, живопис, література і ін. Про історію, економіку і культуру М. див.(дивися) також в ст. Молдавська РСР .

 

  Літ.: Народи Європейської частини СРСР, т. 2, М., 1964 (бібл.); Зеленчук B. С., Нариси молдавської народної обрядовості (XIX — почала XX вв.(століття)), Киш., 1959; Матеріали і дослідження по археології і етнографії Молдавської РСР, Киш., 1964; Демченко Н. А., Землеробські знаряддя Молдавії XVIII — нач. XX вв.(століття), Киш., 1967; Хинку І. Р., Молдавська народна кераміка, Киш., 1969; Кантемір Д., Деськрієря Молдовою, Киш., 1957.

  Ст С. Зеленчук.