Молдавська мова
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Молдавська мова

Молдавська мова, мова Молдавії . Поширений в Молдавській РСР і деяких інших республіках СРСР. На М. я. говорить в СРСР понад 2,5 млн. чіл. (1970, перепис). Відноситься до північнодунайської групи східно-романських мов. Розпадається на 4 групи говоров: північно-західний, північно-східний, центральну, південно-західний. Для М. я. характерна наявність слав.(слов'янський) елементів, у відмінність від більшості інших романських мов. Фонетичні особливості М. я.: наявність голосних Е і И з особливою вимовою; висхідні і низхідні дифтонги; різномісцевий фонологічний наголос. Морфологія — флективна з елементами аналітізма. У М. я. 4 типи артиклів: визначений, невизначений, ад'ектівний і прономінатівний. Перші тексти (кінець 15 — почало 16 вв.(століття)) — переведення релігійних слов'янських книг. У основі писемності — кирилиця (до 19 ст), потім — російська цивільна графіка. Літературна мова почала оформлятися в 16—17 вв.(століття), але остаточно формується до 2-ої половини 19 ст За радянських часів збагатилися виразні можливості М. я., оформилася науково-технічна термінологія, стабілізувалися граматичні і орфографічні норми.

загрузка...

 

  Літ.: Питання молдавського мовознавства, М. 1953; Корлетяну Н. Р., Молдавська мова, в збірці: Мови народів СРСР, т. 1, М., 1966; його ж, Лімба молдовеняска літераре контемпоране, ст 1—2, Кишинеу, 1969—1970; Нарис сучасної молдавської літературної мови, Кишинів, 1967; Молдавська мова, в збірці: Закономірності розвитку літературних мов народів СРСР в радянську епоху, т. 3, М., 1973.

  Н. Р. Корлетяну.