Мов Микола Михайлович [4(16) .3.1803, Симбірськ, нині Ульяновськ, — 26.12.1846 (7.1.1847), Москва], російський поет. Брат П. М. Язикова . Народився в поміщицькій сім'ї. Вчився на філософському факультеті Дерптського (Тартуського) університету (1822—29). У 1826 гостив в Трігорськом у А. С. Пушкіна, що не раз захоплено відзивався про вірші Я. У 1831 разом с П. В. Кирєєвським починає збирати матеріали по російській народній поезії. Зближується з слов'янофілами (сім'єю Аксакових, А. С. Хомяковим і ін.). Після перебування за кордоном (з 1838) в 1843 повернувся до Москви. Недовге знайомство Я. з П. Я. Чаадаєвим, А. І. Герценом, Т. Н. Грановським закінчується розривом в 1844 і різкою полемікою з ними.
Почав друкуватися в 1819. У дерптський період творчості (20-і рр.) Я. створює самобутній, яскравий і святковий світ молодого роздолля і вольнолюбія. Відчуття завзятості і живого захвату передане самим темпом вірша, легкого і стрімкого, «влітаючого як промінь в душу» (Н. Ст Гоголь). Я. дерптського періоду — «поет радості і хмелю», співець любові, «розгулу і свободи» — збірка «Вірша Н. Язикова» (1833). Але вже з кінця 20-х рр. в Я. відбувається душевний перелом, який сам поет визначив як «дорога з шинку в церкву». Стихає «буйство молоде» поетичне відчуття стає сосредоточеннєє і глибше; могутній порив, «захват, никуди не обернений» (Ст А. Жуковський), знаходить духовний сенс і вищу мету («Святих захватів просить ліра»). Програмні вірші цих переломних років — «Наслідування псалму XIV», «Ау!» і «Поету».
Творчість Я. другого періоду (з початку 30-х рр.) відрізняється крайньою неоднорідністю. Пригноблюваний стан, викликаний важкою хворобою, руйнував талант, світлий і святковий за своєю природою. Я. пише багато млявих, смутних, блідих віршів. Але в хвилини підйому поет створює кращі свої вірші. Урочисто звучать гімни народному подвигу у Вітчизняній війні 1812 (Друге послання «Д. Ст Давидову»), рятівній силі віри («Землетрус»), животворящій потужності природи («Морське купання», «Весна»). Я. створив новий урочистий дифірамбний стиль «легкої поезії».
Соч.: Нові вірші, М-код.,1845; Полн. собр. віршів, М-коду.—Л.,1934; Вірші і поеми, Л., 1958.
Літ.: П. Вяземський А., Мов і Гоголь, Полн. собр. соч.(вигадування), т 2 СП(Збори постанов) Би, 1879; Шернок Ст, Н. М. Мов. Біографіч. нарис, «Вестн. Європи», 1879, кн. 11, 12; Кирєєвський І. Ст, Про вірші р. Язикова, Полн. собр. соч.(вигадування), т 2 [М., 1911]; Гоголь Н. Ст, В чому ж нарешті істота русявий.(російський) поезії і в чому її особливість Полн. собр. соч.(вигадування), т 8, [Л], 1952; Белінський Ст Р., Русявий. літ-ра в 1844г., Полн. собр. соч.(вигадування), т 8, М., 1955; Цукрів Вс., Віршів гармонія і сила, «Наш сучасник», 1978. № 3.
