Мовні союзи, тип ареально-лінгвістичні спільності. Включає декілька контактуючих мов і характеризується загальними структурно-типологічними ознаками, що виникли в результаті взаємодії мов. Прикладом може служити балканський Я. с., до складу якого входять мови різних груп: болгарський, македонський, частково сербохорватський, румунський, албанський і новогрецький. У цих мовах розвинулися ряд схожих меж (т.з. «балканізмов») в фонетиці, морфології і синтаксисі. Мови, що входять в Я. с., володіють значною спільністю в лексиці і фразеології. Окрім Я. с. у власному сенсі слова — інтенсивних, виділяються так звані екстенсивні Я. с. на підставі обліку загальних явищ одного (фонологічного) рівня (так званий євразійський, центральноазіатський і ін.).
Літ.: Георгиев Ст, До питання про балканський мовний союз, в збірці: Нове в лінгвістиці, ст 6, М. 1972; Якобсон Р., До характеристики евразайського мовного союзу, в кн.: Selected writings, v. 1, ''s—cr., 1962, с. 144—201; Trubetzkoy N. S., Phonologic und Sprachgeographie, «Travaux du Cercle linguistique de Prague», 1931 №4.
