Мишлаєвський Олександр Захарьевіч [12(24) .3.1856 — 1920], російський військовий діяч і історик, генерал від інфантерії (1912). Закінчив Михайлівське артилерійське училище (1877) і Академію Генштабу (1884). З 1898 професор Академії Генштабу і в 1899—1904 одночасно начальник військово-вченого архіву Головного штабу. У 1908—09 начальник Головного штабу, в березні — вересні 1909 — начальник Генерального штабу. З 1913 помічник намісника на Кавказі по військовій частині. На початку 1-ої світової війни 1914—18 помічник головнокомандуючого Кавказькою армією, з березня 1915 у відставці. З грудня 1915 голова Металургійного комітету і уповноважений у справах металургійної промисловості Особливої наради по обороні держави. З серпня 1916 головний уповноважений по постачанню металами. У березні — червні 1917 командувач військами Казанського військового округу. У жовтні 1917 прикомандирований до штабу Кавказького фронту, з грудня 1917 голова Кавказької військово-історичної комісії. Займався вивченням російської військової історії 18 ст, відстоюючи ідею самобутності російського військовою мистецтва. М. належить велика заслуга в публікації значного числа архівних матеріалів.
Соч.: Північна війна на Інгерманландськом і Фінляндському театрах в 1708—1714, СП(Збори постанов) Би, 1893; Петро Великий. Військові закони і інструкції, СП(Збори постанов) Би, 1894; Війна з Туреччиною 1711 р., СП(Збори постанов) Би, 1898; Офіцерське питання в XVIII столітті, СП(Збори постанов) Би, 1899; Дві катастрофи. Суворов в Швейцарії, Петро на Лозині, СП(Збори постанов) Би, 1901; Північна війна 1708 р. Від річки Улли і Березіни за річкою Дніпро, СП(Збори постанов) Би, 1901.
