Михайлівський (Міхайловськи), Стоян Николов (7.1.1856, Олена, — 3.8.1927, Софія), болгарський письменник. Народився в сім'ї просвітителя і педагога Н. Михайлівського. Вивчав юриспруденцію у Франції (1875—77). Популярність придбав як байкар, автор поем і віршів, направлених проти буржуазної реакції (збірка «Залізні струни», 1890, «Сьогодні молот — завтра ковадло», 1905). У алегоричній поемі «Книга про болгарського народу» (1897) і сатиричній прозі М. («Східні легенди», 1904) міститься гостра критика монархічного правління в країні. Заклик зруйнувати світ насильства звучить в циклі віршів «Пролог до книги рабів» (1900), поемі «Точильник» (1902). У перше десятиліття 20 ст в творчості М. позначилися релігійно-містичні тенденції; з реакційних позицій він виступав в публіцистиці.
Соч.: Ізбрані твору, т. 1—2, С. 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], в кн.: Антологія болгарської поезії, М., 1956; [Вірші], у кн.: Болгарська поезія, т. 1, М., 1970.
Літ. : Нариси історії болгарської літератури Xix—ХХ вв.(століття), М., 1959, с. 123—27; Тодоров А., С. Міхайловськи. Байкар і сатирик, С., 1956.
