Міхайловський-данільовський Олександр Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Міхайловський-данільовський Олександр Іванович

Міхайловський-данільовський Олександр Іванович [26.8(6.9) .1790 або 1789 — 9(21) .9.1848, Петербург], російський військовий історик, генерал-лейтенант (1835), член Російської АН(Академія наук) (1841). Вчився в Геттингенському університеті (1807—11). У 1812 вступив в Петербурзьке ополчення і був призначений ад'ютантом М. І. Кутузова; поранений під Тарутіном. Під час закордонних походів 1813—14 знаходився при начальнику Головного штабу П. М. Волконськом. У 1812 і 1813—1814 вів журнал бойових дій русявий.(російський) армії. З 1816 флігель-ад'ютант Александра I. З 1823 на командних посадах, брав участь в російсько-турецькій війні 1828—1829 і придушенні Польського повстання 1830—31. З 1835 сенатор і голова військово-цензурного комітету, з 1839 член Військової ради. З 1845 головний редактор і автор багатьох біографічних нарисів «Військової галлерєї Зимового палацу» (т. 1—6, 1845—49). Написав серію робіт по історії воєн Росії почала 19 ст з Францією, Туреччиною і Швецією. М-код.-Д. використовував обширний документальний і мемуарний матеріал, але підійшов до нього некритично, обмежившись описом військових дій без якого-небудь аналізу військового мистецтва. Всі його роботи написані в монархічному дусі. Вів «Записки про поточні події» (частково опублікував в «Історичному віснику», 1890, т. 42; «Російській старизні», 1897, т. 90, 92, 1898, т. 93, 1899, т. 98; «Пам'ятниках нової російської історії», т. 3, 1873, і ін.).

 

  Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—7, СП(Збори постанов) Би, 1849—50.