Микола Михайлович (Романів) [14(26) .4.1859 — 28.1.1919, Петроград], російський великий князь, історик, голова Російського історичного суспільства (1909—17). Син Михайла Миколайовича (Романова). У 1884—1903 на військовій службі. Стояв в стороні від придворного життя, переписувався с Л. Н. Толстим. Автор ряду досліджень по російській історії 1-ої чверті 19 ст, написаних з консервативно-монархічних позицій (представляють інтерес завдяки обширному документальному матеріалу, що міститься в них). При безпосередній участі Н. М. виданий ряд важливих в історико-культурному відношенні публікацій: «Дипломатичні стосунки Росії і Франції по донесеннях послів імператорів Олександра і Наполеона (1808—1812)», т. 1—7, 1905—14; «Листування імператора Олександра I з сестрою, великою княгинею Катериною Павлівною», 1910; «Російські портрети XVIII і XIX ст.», т. 1—5, 1905—09; «Петербурзький некрополь», т. 1— 4, 1912—13; «Московський некрополь», т. 1—3, 1907—08.
Соч.: Імператор Олександр I. Досвід історичного дослідження, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1912; Граф П. А. Строганов (1774—1817), т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1903; Імператриця Єлизавета Олексіївна, дружина імператора Олександра I, т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1908—09; Генерал-ад'ютанти імператора Олександра I СП(Збори постанов) Би, 1913.
Літ.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 3, М., 1963.
