Меццо-сопрано (італ. mezzo-soprano, від mezzo — середній), жіночий голос, середній між сопрано і контральто. Розрізняють високе ліричне М-коди.-с., близьке до сопрано, і низьке, таке, що наближається до контральто. Для М-коду.-с. характерні повнота звучання в середньому регістрі, наявність нижнього грудного регістра. Діапазон від ля, сі бемоль малої октави до ля, сі бемоль 2 . Серед оперних партій написаних для М-коду.-с.: Марфа («Хованщина» Мусоргського), Любаша («Царська наречена» Рімського-корсакова), Кармен («Кармен» Бізе). Серед видатних росіян і радянських співачок М-коду.-с. — А. П. Крутікова, М. А. Славіна, Н. А. Обухова, С. П. Преображенськая. У хорі М-коду.-с. виконують партію перших альтів.
