безбарвна рідина; t кіп 101 °С, щільність 0,936 г/см 3 (20 °С); розчинність у воді при 30 °С 1,5% (по масі), необмежено розчинимо в спирті і етиловому ефірі. М. гидролізуєтся з утворенням метакрилової кислоти ; при нагріванні із спиртами (каталізатори — сильні кислоти) відбувається переетерифікація. Цей процес використовується в техніці для здобуття ряду ін. ефірів метакрилової кислоти, наприклад бутілметакрілата. По подвійному зв'язку М. приєднуються хлор, водень, бромистий водень, аміни, аміак, меркаптани, аміди, аліфатичні нітросполуки, синильна кислота. М. легко полімеризується з освітою поліметилметакрилату . Для запобігання полімеризації при зберіганні к М. додають стабілізатори (0,005—0,5%), наприклад гідрохінон, мідь.
В промисловості М. отримують переважно з ацетону і синильної кислоти [через ацетонциангидрін (Ch 3 ) 2 C (ВІН) —cn]. М. володіє загальноотруйною і наркотичною дією, його пари дратують слизові оболонки оболонки; гранично допустима концентрація М. в повітрі 0,05 міліграм/л. М. застосовують головним чином для виробництва стекла органічного .
Літ.: Вацулік П., Хімія мономерів, пер.(переведення) з чеш.(чеський), т. 1, М., 1960; Серенсон В., Кемпбел Т., Препаратівниє методи хімії полімерів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963.
