Метеорологія сільськогосподарська, агрометеорологія, прикладна метеорологічна дисципліна, що вивчає метеорологічні, кліматичні і гідрологічні умови, що мають значення для сільського господарства, в їх взаємодії з об'єктами і процесами з.-х.(сільськогосподарський) виробництва. М. с. тісно пов'язана з біологією, грунтознавством, географією і з.-х.(сільськогосподарський) науками.
М. с. як самостійна наука оформилася в кінці 19 ст У Росії її основоположниками були А. І. Воєйков і П. І. Броунов. За роки Радянської влади була вдосконалена методика агрометеорологічних спостережень, збільшено число станцій, обслуговуючих сільське господарство, досліджені закономірності виникнення і поширення заморозків, засух, суховіїв, запорошених бурь, розроблені методи агрометеорологічних прогнозів термінів настання основних фаз розвитку з.-х.(сільськогосподарський) рослин, стану озимих культур зимою і урожаю основних з.-х.(сільськогосподарський) культур, а також багато питань агрокліматології . Розробляється система механізації і автоматизації агрометеорологічних спостережень і обробки отриманих даних за допомогою електронної обчислювальної техніки.
Основні проблеми сучасною М. с. — розробка методів прогнозу небезпечних для сільського господарства метеорологічних явищ, удосконалення методів довгострокових агрометеорологічних прогнозів кількості і якості урожаю, стани озимих культур в період зимівлі і ін.
Для досліджень в М. с. застосовують спеціальні метеорологічні прилади, у тому числі дистанційні, використання яких не порушує природних умов в посіві. Основа досліджень в М. с. — зв'язані (паралельні) спостереження і біометричні виміри, реєструючі стан, розвиток, зростання і формування урожаю з.-х.(сільськогосподарський) культур, з одного боку, і вивчення метеорологічних чинників — з іншою. При цьому спостереження проводяться не лише на метеорологічному майданчику, але і безпосередньо в польових умовах. Користуються також камерами штучного клімату, де рослини вирощуються при заданих поєднаннях світла, тепло і зволоження, що дозволило встановити критичні значення низьких температур при зимівлі озимини, критерій пошкодження рослин суховіями залежно від поєднання температури, вологості повітря і сили вітру. У М. с. широко застосовують статистичні методи і математичне моделювання.
Науковими організаціями в СРСР в області М. с. є агрометеорологічні секції: ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна), Міжвідомчого наукового радого з проблеми «Метеорологія» і Науково-технічного суспільства сільського господарства (НТОСХ); міжнародних організацією — Комісія із з.-х.(сільськогосподарський) метеорології при Усесвітній метеорологічній організації, яка видає «Міжнародний журнал по сільськогосподарській метеорології» («Agricultural Meteorology. An International Journal», Amst., з 1964).
В СРСР статті по М. с. публікуються в журналі «Метеорологія і гідрологія» (з 1935), в деяких з.-х.(сільськогосподарський) журналах, а також в збірках праць, що видаються інститутами Гидрометслужби.
