Метерлінк (Maeterlinck) Моріс (29. 8.1862, Гент, — 5.5.1949, Ніцца, Франція), бельгійський письменник. Писав французькою мовою. Народився в сім'ї нотаріуса. Вивчав право в Парижі. З 1896 жив у Франції. Ідеалістичні погляди символістів раннього М. (викладені в книзі «Скарб покірливих», 1896) — реакція протесту проти буржуазного позитивізму і безкрилої натуралістичного мистецтва. У 1889 вийшла збірка віршів М. «Теплиці», в 1896 — збірка «12 пісень» (у 1900 — «15 пісень»). Людина в ранніх п'єсах М. — жертва долі (казка «Принцеса Мален», 1889; одноактні п'єси «Непрохана», «Сліпі», обидві 1890; драма «Пелеас і Мелісанда», 1892); це драматургія мовчання, натяків і недомовок. У п'єсі «Смерть Тентажіля» (1894) намічена тема бунту проти долі. У п'єсах-казках «Аглавена і Селізетта» і «Аріана і Синя Борода» (обидві 1896) показані вже не лише жертви, але і борці. Книга «Мудрість і доля» (1898) відкриває цикл есе по питаннях пізнання і етики. У роботі «Сокровенний храм» (1902) М. закликає до творчої і соціальної активності; у цей період М. близький до соціалістичних кругів. Драма «Сестра Беатріса» (1900) направлена проти аскетизму, оспівує повнокровне життя. Історична драма «Монна Ванна» (1902) затверджує героїчний подвиг в ім'я Батьківщини. У статтях цих років М. виступає проти фаталізму в житті і мистецтві. П'єса «Диво святого Антонія» (1903) — гостра антибуржуазна сатира. У 1905 М. створив п'єсу-казку «Синя птиця», виконану віра в перемогу людини над силами природи, голодом, війною. Вперше вона була поставлена на сцені МХТ(Московський Художній театр) 30 вересня 1908 і з тих пір — в репертуарі цього театру.
В роки 1-ої світової війни 1914—18 М-кодів.-публицист таврує німецький мілітаризм. П'єса «Заручення» (1918) продовжує розповідь про один з героїв «Синьої птиці». П'єси написані пізніше, менш значительни («Бургомістр Стільмонда» і «Сіль землі», 1919; «Жанна д''Арк», 1945, і ін.). Трагедія окупованою німецькою армією до 1914 Бельгії, криза бельгійського соціал-демократії відштовхнули М. від суспільної проблематики. Трактати М. «Життя простору» (1928), «Перед лицем бога» (1937) і ін. виконані містицизму. М. належать натурфілософськие книги «Життя бджіл» (1901), «Розум кольорів» (1907), «Життя термітів» (1926), «Життя мурашок» (1930) де спостереження над природою пройняті антропоморфізмом.
В 1940 М. виїхав в США, повернувся до Франції в 1947. Написав мемуари «Блакитні міхури (щасливі спогади)» (1948). Гуманістичні п'єси М. періоду 1896—1918 увійшли до репертуару світового театру. Нобелівська премія (1911).
Соч.: Théâtre, v. 1—3, P., 1918; Théâtre inédit, P. 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, [вступ. ст. Е. Р. Еткинда], М., 1958.
Літ.: Гіркий М., Собр. соч.(вигадування), т. 24, М., 1953, с. 48; Луначарський А. Ст, Про театр і драматургію, т. 1—2, М., 1958; Андрєєв Л. Р., Про двох знаменитих бельгійців, в кн.: Верхарн Е., Вірші. Зірки. Метерлінк М., П'єси, М., 1972; Шкунаєва І. Д., Бельгійська драма від Метерлінка до наших днів..., М., 1973; Bodart R., М. Maeterlinck, P., 1962; М. Maeterlinck, 1862—1962, [Par] J. Cassou, Н. Clouard, P. Guiette [e. а.]. Sous la direction de J. Hanse et R. Vivier [Brux., 1962] (літ.).
