Метеорна речовина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Метеорна речовина

Метеорна речовина в міжпланетному просторі, тверді тіла (метеорні тіла), дрібніші, ніж малі планети і комети, рухомі довкола Сонця. При зустрічі із Землею метеорні тіла породжують метеори і випадають на земну поверхню у вигляді метеоритів . Найдрібніші метеорні тіла інтенсивно розсіюють сонячне світло і спостерігаються у вигляді Зодіакального Світла .

загрузка...

  За фотографічними і радіолокаціям спостереженнями визначені орбіти декількох десятків тисяч метеорних тіл. Переважна більшість їх рухається по еліптичних орбітах довкола Сонця. Не виявлені метеорні тіла з безумовно гіперболічними орбітами, тобто що прийшли у околицю Сонця з міжзоряного простору. М. ст концентрується в плоскості екліптики і має переважно прямий рух, тобто той же напрям, в якому рухаються планети. Рух метеорних тіл визначається гравітаційним тяжінням Сонця і планет, а також негравітаційними силами, що виникають в результаті взаємодії метеорних тіл з електромагнітним і корпускулярним сонячним випромінюванням (світловий тиск, ефект Пойнтінга — Робертсона і ін. ). Світловий тиск може виштовхувати з Сонячної системи найдрібніші метеорні тіла розмірами менш 10 -4 див.(дивися) Під дією Пойнтінга — Робертсона ефекту поступово зменшуються розміри і ексцентриситет орбіти (тим швидше, чим менше метеорне тіло і розміри орбіти), і метеорне тіло по спіралі наближається до Сонця. На шляху до Сонця воно може бути захоплене планетами; найбільш ефективний захват Юпітером. Цей «бар'єр» Юпітера можуть пройті лише дуже дрібні метеорні тіла. Час життя метеорних тіл у внутрішніх областях Сонячної системи (усередині орбіти Юпітера) багато менше віку Сонячної системи, отже М. ст тут повинно постійно поповнюватися. Можливі різні джерела М. в.: розпад комет, дроблення малих планет, приплив дуже дрібних метеорних тіл з периферії Сонячної системи і ін. Значна більшість крупних метеорних тіл має орбіти, схожі з орбітами комет (переважно короткоперіодичних), і, мабуть, утворюється при розпаді комет. Комплекс орбіт дрібніших метеорних тіл, спостережуваних лише методами радіолокацій, складніший, проте менша точність і велика вибірковість спостережень радіолокацій метеорів не дозволяють зробити однозначного виводу про походження таких тіл. Близько половини яскравих метеорів, спостережуваних фотографічним дорогою відноситься до метеорним потокам, останні — до спорадичних метеорів; серед слабкіших метеорів доля тих, що належать метеорним потокам убуває.

 

  Літ. див.(дивися) при ст. Метеори .

  Ст Н. Лебедінец.