Меркел, Меркеліс Гарліб [21.10(1.11) .1769, Ледурга, нині Лімбажського району Латвійської РСР, — 27.4(9.5) .1850, миза Катлакалн, біля Риги], латиський просвітитель. За національністю німець, син лютеранського пастора. Працюючи домашнім вчителем в Нітауре (1793—96), написав книгу «Латиші, особливо в Лівонії, в результаті філософського століття. Доповнення до народознавства і человекознанію». У 1796 виїхав до Німеччини. У Лейпцігу німецькою мовою надрукував свою книгу (1797), в якій виступив з різкою критикою кріпацтва і церкви і відстоював ідею звільнення латиського селянства із землею, шляхом видання закону освіченим монархом. Книга М. була заборонена в Прибалтиці і по всій Росії, проте поширювалася в рукописі латиською мовою. Російською мовою вперше опублікував в 1870 в «Російському архіві», латиською мовою — в 1905 в Петербурзі, останнє видання — Рига, 1953. У книзі «Глибока старовина Лівонії» (т. 1—2, 1798—99) М. дав вперше історичний огляд життя і культури латишів і естонців в 11—12 вв.(століття), хоча багато в чому і фантастичний. М. засуджував насильство німецьких завойовників-феодалів, відстоював право латиського народу на самостійний розвиток. У Германії М. став одним з популярних публіцистів і літературних критиків. У 1812 писав відозви і прокламації проти Наполеона, що здобули широку популярність. Високо цінував російську культуру, закликав до зміцнення культури і економічних зв'язків народів Прибалтики з Росією. Наївно вірячи в «хорошого царя», М. славив Олександра I.
Літ.: Валеськалн П. І., Життя і діяльність Гарліба Меркеля, «Ізв. АН(Академія наук) Латв. РСР», 1969 № 10, с. 44—60.
