Мен Хао-жань (689, Сян'ян, нині провінція Хубей, — 740), китайський поет. Майже все життя провів в селі, мандрував по країні, був відлюдником. М. Х.- же. продовжив і розвинув традиції пейзажної лірики Тао юань-міна і Се Лін-юня. Кращі його вірші про природу, про дружбу, про радощі відлюдницького життя («Весняний ранок», «В селі у друга», «Ночую на річці Ізяньде», «Пишу на стіні келії вчителя І», «Прощаюся з Ван Веем») відрізняються класичною ясністю і простотою. М. Х.-ж. — майстер пятісловного статутного вірша. Його творчість надав вплив на поезію Кореї, Японії.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Антологія китайської поезії, т. 2, М., 1957.
Літ.: Rust A., Meng Hao-jan, Sein Leben und religiöses Denken nach seinen Gedichten, Zürich, 1960 (Diss.); Frankel H. H., Biographies of Meng Hao-jan, 2 ed., Berkeley, 1966.
