Мензульна зйомка, сукупність геодезичних робіт по складанню плану або карти місцевості за допомогою мензули з кипрегелем . При М. с., на відміну від інших видів топографічної зйомки, побудова на мензулі крапок, відповідних характерним крапкам на місцевості, виробляється графічно; по цих крапках вимальовувалися в заданому масштабі контури земельних угідь, річок, озер, доріг, населених пунктів і ін. елементів місцевості, які позначаються на плані умовними знаками. При мензульній топографічній зйомці на плані або карті зображається також і рельєф місцевості лініями рівних висот (горизонталями), відмітками висот і умовними знаками.
Мензулу встановлюють над крапкою А місцевості (див. мал. ) і орієнтують по даній на мензулі лінії ab на точку В. Прі допомозі кипрегеля проводять на мензулі лінії ad і ас , що сполучають точки D і С. Дальномером вимірюють відстані до цих крапок і у відповідному масштабі відкладають на мензулі відрізки ad і ас . Якщо при цьому виміряти кути нахилу відрізань AD і AC, то можна визначити відносні висоти точок D і З, що дає можливість змалювати на плані або карті рельєф місцевості. Для М. с. великих ділянок місцевості повинна бути побудована опорна геодезична мережа, яка доповнюється пунктами знімальної мережі, що створюється або аналітичними (теодолітниє висотні і тахеометричні ходи, а також аналітичні мережі і ланцюги), або графічними (геометрична мережа і мензульні ходи) способами. Зйомка невеликих районів (10—15 км 2 для масштабу 1: 5000 і 2—4 км 2 для масштабу 1: 2000) може бути поставлена на одній знімальній мережі.
Літ.: Чеботарев А. С., Геодезія, ч. 1, 2 видавництва, М., 1955.
