Менінгіт (від греч.(грецький) meninx — мозкова оболонка), запалення оболонок головного і спинного мозку. Запалення м'якої мозкової оболонки називається лептоменінгітом, твердою — пахименінгитом. М. класифікують по збудникові захворювання (вірусні, бактерійні, грибкові, туберкульозні, сифілітичні і ін.), течії (гострі, підгострі, хронічні), характеру змін в спинномозковій рідині (гнійні і серозні). Виділяють групу первинних М., що виникають як самостійне захворювання, і вторинних, таких, що розвиваються як ускладнення травм або унаслідок замету інфекції з якого-небудь гнійного вогнища в організмі (наприклад, запалення середнього вуха може привести до отогенного М.). Захворювання частіше зустрічається у дітей. Починається М. раптово підйомом температури, головним болем, блювотою. Наголошується підвищена чутливість до світла, шуму; у дітей раннього віку часто виникають судоми. Унаслідок підвищення внутрічерепного тиску (набряк запаленої мозкової оболонки) спостерігається вибухання джерельця; голова закидається із-за судорожного тонічного скорочення потиличних м'язів, порушується свідомість аж до його повної втрати. При менінгококовому М. наголошуються бульбашкові (герпетичні) висипання на обличчі, губах, зірчастий висип на шкірі розгинальної поверхні рук. Ряд форм М. (аденовірусний М. і ін.) може супроводитися м'язовими болями, кишковими розладами, при певних локалізаціях процесу приголомшуються черепномозкові нерви.
Туберкульозний М. розвивається поступово. Виявляється тривалим нездужанням (слабкість, головні болі, декілька підвищена температура). Незрідка ця форма є вираженням міліарного туберкульозу.
Лікування — комплексне в умовах стаціонару. Основний принцип — комбінація антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. При туберкульозному М. — протитуберкульозне лікування, при сифілітичному — протисифілітичне. Призначають дегидратационниє засоби, направлені на зменшення набряку. Застосовують заспокійливі (седатівниє) препарати, вітаміни. Хворому необхідний ретельний відхід, повноцінне живлення. Своєчасне лікування М. дає, як правило, повне одужання.
Профілактика. Госпіталізація хворих епідемічним (менінгококовим) і пневмококовим М. Виявленіє і санація здорових носіїв інфекції. Своєчасна ліквідація гнійних вогнищ в організмі. Профілактика і раціональне лікування специфічних захворювань (туберкульоз, сифіліс).
Літ.: Різник Би. Я., Спалек С. Ф., Менінгіти у дітей, М., 1971.
