Менеджерізм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Менеджерізм

Менеджерізм, буржуазна теорія управління капіталістичним виробництвом, соціологічне учення, що становить частину сучасної буржуазної ідеології. Виникнення М. зв'язується з ім'ям американського інженера Ф. Тейлора. Інтенсивно М. розвивається в 50 — початку 70-х рр. 20 ст

  М. має дві функції — апологетичну і практичну. Перша з них безпосередньо пов'язана із захистом капіталістичних буд. Ідеологи М. стверджують, що цілком можливо вирішити соціальні і економічні протиріччя капіталізму в умовах науково-технічної революції. Для цього нібито необхідно ширше використовувати науку про управління, більше довіряти менеджерам, під керівництвом яких ніби то підприємства працюють не ради збільшення прибутків своїх господарів-капіталістів, а на благо всього суспільства.

загрузка...

  Класовий характер М. позначається при дослідженні питань стосунків між працею і капіталом. Ідеологи М. закликають до дослідження «людських відносин», для того, щоб створити на капіталістичних підприємствах атмосферу «ділового партнерства» між робітниками і підприємцями в цілях зростання продуктивності праці і ще більшої експлуатації найманих робітників. Прибічники М. перекручують суть процесу виробництва, створюють своєрідний «культ менеджерів», проголошуючи останніх носіями єдиної творчої сили, яка приводить в рух робітників, службовців, інженерів. Апологія капіталізму поєднується в М. з антикомунізмом. Багато буржуазних ідеологів заявляють, що М. властива філософія «економічного децентралізму» в протилежність соціалістичній теорії економічного і політичного централізму. Т. о., ідеологи М. усілякими способами прагнуть зберегти і зміцнити інститути приватної власності.

  Практична функція М. — зосередження зусиль на поліпшенні організації і управління сучасним крупним капіталістичним виробництвом (пошуки нових форм організації виробництва, збуту продукції і т.п.). М. розвивається в тісному зв'язку з конкретними емпіричними дослідженнями по організації і управлінню. Окремі практичні рекомендації М. можуть бути використані і в соціалістичному виробництві. Необхідно пам'ятати слова Ст І. Леніна сказані їм по приводу тейлоризму : «... у системі Тейлора полягає величезний прогрес науки, що систематично аналізує процес виробництва і що відкриває дороги до величезного підвищення продуктивності людської праці» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36, с. 140).

  В капіталістичних країнах створюються різні суспільства і асоціації, члени яких не лише розробляють загальну теорію управління, але і по замовленнях підприємств беруть участь в раціоналізації капіталістичного виробництва.

 

  Літ.: Цага Ст Ф., Сучасні псевдонаукові теорії соціалізму, М., 1966; Новітні тенденції в організації управління найбільшими фірмами в США, М., 1966; Гвішиані Д. М., Організація і управління. Соціологічний аналіз буржуазних теорій, М., 1970; Хмельницька Е. М., Нариси сучасної монополії, М., 1971.

  Ст І. Алексєєв.