Мейєр (Meyer) Едуард (25.1.1855, Гамбург, — 31.8.1930, Берлін), німецький історик старовини. Професор древньої історії в Лейпцігу (з 1884), Бреслау (Вроцлав) (з 1885), Галлові (з 1889), Берліні (у 1902—1923). Всесторонньо володіючи складним матеріалом джерел (археологічних, епіграфічних, літературних, нумізматиках і ін.), М. написав значні дослідження по історії Древнього Сходу, Греції і Риму. У своїй основній праці — п'ятитомною «Історії старовини» (т. 1—5, 1884—1902, 3 видавництва, 1910—39) виклав усесвітню історію, починаючи з виникнення давньосхідних цивілізацій і кінчаючи 355 до н.е.(наша ера) (часом краху панування греків в Сіцілії). Не дивлячись на значну увагу до економічної і соціальної історії, в основу викладу М. поклав політичні події і історію державності, т. до. форма держави, із його точки зору, визначає долі народу. Особливу увагу додавав М. переселенням народів як важливому чиннику історичного розвитку (наприклад, завоюванню Єгипту гиксосамі, Вавілона — касситамі, переселенню племен в 12 ст до н.е.(наша ера)). Вся історія старовини викладається М. з позицій теорій циклічності і модернізму. Гомерівська Греція визначається М. як «грецьке середньовіччя», класична і еллінізм — як період капіталізму, а історією Риму завершується капіталістичний розвиток в давнину. Виходячи з позицій циклізма, М. заперечував поступальний хід історичного розвитку, стверджуючи, що вищим рівнем розвитку суспільства є капіталізм, падіння якого приводить нібито до загибелі культури.
Соч.: Geschichte von Troas, Lpz., 1877; Geschichte des Königreichs Pontos, Lpz., 1879; Geschichte des alten Aegyptens, B., 1887; Untersuchungen zur Geschichte der Gracchen, Halle, 1894; Forschungen zur alten Geschichte, Bd 1—2, Halle, 1892—99; Caesars Monarchie und das Principat des Pompejus, 3 Aufl., Stuttg., 1922; Ursprung und Anfänge des Christentums, Bd 1—3, Stuttg. — [а. о.], 1921—1923; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Теоретичні і методологічні питання історії, М., 1904.
Літ.: Протасова С. І., Історія стародавнього світу в побудові Ед. Мейєра, «Вісник древньої історії», 1938 № 3; Wilcken U., Jaeger W., E. Meyer zum Gedächtnis, Stuttg., 1931; Marohl H., E. Meyer. Bibliographie [B.] 1941.
