Мейєра енциклопедичні словники. В 1826 німецьким гуманістом і демократом І. Мейером (J. Meyer; 1796—1856) в Готові було засновано видавництво «Бібліографічний інститут» (у 1828—74 знаходився в Хильдбурхаузене, з 1874 — в Лейпцігу), що випустило в 1840—55 «Великий енциклопедичний словник» («Das Grosse Conversations-lexikon») в 46 основних і 6 додаткових томах (5-е і 6-е видання словника лягли в основу російської «Великої енциклопедії», виданої товариством «Освіта», СП(Збори постанов) Би. 1900—09). Під час підготовки 7-го видання словника (1924—35) «Бібліографічний інститут» встав на дорогу прославляння націонал-соціалізму; 8-е видання (1936—1942), перерване на 9-м-коді томі, носило відверто фашистський характер. Після перемоги над фашизмом в 1945 «Бібліографічний інститут» був ліквідований як акціонерне суспільство, а в 1946 відновлений в Лейпцігу як народне підприємство (VEB) на нових основах що продовжують прогресивні традиції 19 ст (у 1961 наголошувалася його 135-річна річниця). «Бібліографічний інститут» в 1963 видав «Кишеньковий словник Мейєра А — Z» («Meyers Taschenlexikon А — Z»), що відкрив собою серію «кишенькового Мейєра» (переважно галузевих), в 1967—68 — 3-млосний «Малий словник Мейєра» («Meyers kleines Lexikon»), в 1968 — однотомний «Словник Мейєра для юнацтва» («Meyers Jugendlexikon»), в 1971 — 2-млосний «Новий настільний словник Мейєра» («Meyers neues Hand-lexikon»). У 1961—1969 випущена 9-млосна енциклопедія — «Новий словник Мейєра» («Meyers neues Lexikon»), в 1971 почата публікація його 2-го видання, розрахованого на 18 томів.
Акціонерне суспільство «Бібліографічний інститут» в 1953 влаштувалося в Мангеймі (ФРН); у 1971 воно приступило до видання 25-млосного «Енциклопедичного словника Мейєра» («Meyers enzykiopädisches Lexikon»), називаючи його 9-м-код виданням «Великого енциклопедичного словника Мейєра».
