Межлаук Іван Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Межлаук Іван Іванович

Межлаук Іван Іванович [30.9(12.10) .1891 — 26.4.1938], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1918. Брат Ст І. Межлаука . Народився в Харкові. Закінчив історико-філологічний (1912) і юридичний (1916) факультети Харківського університету, працював вчителем. У революційному русі з 1911. У 1917 член Харківської ради, брав участь у організації Рад на Харківщині і солдатських комітетів на Західному фронті, член революційного штабу в Брянську. У 1918 комісар юстиції і голова ревтрібунала в Харкові, потім губернський воєнком і член губкома РКП(б) в Казані. У 1918—20 головний начальник постачань Червоної Армії, член РВС(Реввоєнрада) 7-й, 4-й армій, комендант Чорноморського укріпрайону. У 1921—23 директор Петровського металургійного заводу (Єнакієво), голова правління тресту Югосталь. У 1923—25 голова Туркхлопкома, Средазіатського економічної ради, член Средазіатського бюро ЦК РКП(б), секретар ЦК КП(б) Туркменії. У 1926—29 в апараті ЦК ВКП(б), потім секретар Тамбовського окружкому ВКП(б). У 1931—36 секретар СТО(Рада праці і оборони) і заступник керівника справами СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. У 1936—37 голова Всесоюзного комітету у справах вищої школи при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. Делегат 11, 14—17-го з'їздів партії; на 17-м-коді з'їзді вибраний членом Комісії совконтроля. Член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.

загрузка...

  Літ.: Смиков Ю., Брати Межлауки, в збірці: Борці за щастя народне, Каз., 1967.

  Ф. До. Межлаук.