Маховик , махове колесо, масивна кругла деталь, що встановлюється на провідному валу машини для зменшення нерівномірності його обертання при сталому русі. М. є колесо з важким ободом, сполученим з маточиною прямими спицями або суцільним диском. Часто М. виконує також функцію шківа або диска муфти . Сталий рух більшості машин характеризується періодичними коливаннями кутової швидкості провідного валу. Це обумовлено, з одного боку, особливостями конструкції машини, наприклад наявністю в кінематичному ланцюзі крівошипно-ползунного механізму, а з іншої — періодичною зміною співвідношень між рушійними силами і силами опору, наприклад під час холостого і робочого ходів. Нагромаджуючи кінетичну енергію при прискоренні і віддаючи її при уповільненні, М. зменшує нерівномірність обертання валу до величини допустимої за умовами нормальної роботи машини. У інерційних двигунах накопичена М. енергія використовується для приводу машини, наприклад в жіробусе . Зазвичай М. виготовляють литими з сірого чавуну, при швидкостях вище за 30—35 м/сек — із сталі.
Літ.: Артобольовський І. І., Теорія механізмів, 2 видавництва, М., 1967.
