Массагети (греч. Massagétai), збірна назва групи племен Закаспія і Пріаралья у вигадуваннях старогрецьких авторів. Неясність відомостей, що приводяться джерелами, породила в науці багаточисельні гіпотези про ототожнення М. і їх етнічну приналежність. Одні учені вважали, що назв.(назва) «М-код.» походить від слова «масуо» — «риба» і означає «рибоєди». Інші пояснюють його як складене із слів «мас», «сака» і «та» і що означає «велика сакськая (скіфська) орда». По припущеннях третіх, слово «М-коду.» означає «мазагети» — «великі гети», а самі М. тотожні з «та (великі) юєчжі» старокитайських літописів. Що розділяє цю точку зору С. П. Толстов рахує массагетськимі деякі археологічні пам'ятники нізовьев Сирдарьї. Проте жодну з гіпотез не можна вважати загальновизнаною. Про які племена говорить той або інший автор, називаючи їх М., не завжди ясно. По Геродоту, М. — кочівники; билися вони пішими і на конях, причому їх коні мали на грудях лати; їх начиння і зброя виготовлялися з міді і золота. У боротьбі з ними загинув засновник Ахеменідськой держави Кір, переможений «царицею» М. Томіріс. По Страбону, М. поклонялися сонцю і приносили йому в жертву коней. Поряд з кочівниками Страбон відносить к М. мешканців пріаральських боліт і островів, що жили примітивним збирачем і рибним ловом, а також деякі племена, що знали землеробство (наприклад, хорезмійцев).
Літ.: Толстов С. П., Древній Хорезм, М., 1948; його ж, По древніх дельтах Окса і Яксарта, М., 1962; Пьянков І. Ст, До питання про маршрут походу Кира II на массагетов, «Вісник древньої історії», 1964 № 3.
