Массалітінов Микола Осиповіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Массалітінов Микола Осиповіч

Массалітінов Микола Осиповіч (24.2.1880, Єлець, нині Липецької області, — 22.3.1961, Софія), російський і болгарський театральний діяч, актор, режисер, педагог, народний артист НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1948). У 1907 закінчив школу Малого театру. У 1907—19 актор МХТ(Московський Художній театр), де під керівництвом К. С. Станіславського і В. І. Неміровіча-Данченко удосконалював свою майстерність, виступав в ролях: Зубоскал («Горе від розуму» Грібоєдова), Солоний («Три сестри» Чехова). З 1925 жив і працював в Болгарії. На болгарській сцені грав ролі: Тартюф («Тартюф» Мольера), Маттіас Клаузен («Перед заходом сонця» Гауптмана) та інші. У 1925—44 головний режисер, потім режисер Народного театру в Софії, в 1925 очолив при нім школу-студію (з 1948 — Вищий інститут театрального мистецтва). Діяльність М. сприяла затвердженню реалізму на болгарській сцені, освоєнню творчих принципів МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)а, системи До. С. Станіславського. М. одним з перших початків ставити в Болгарії радянську драматургію («Квадратура круга» Катаєва, 1931, «Платон Кречет» Корнейчука, 1940, та інші). Серед інших постановок: «Безприданниця» Островського (1937), «Калин Орел» Ікономова (1941), «Вороги» Горького (1944), «Царська милість» Зідарова (1948) і ін. Дімітровськая премія (1950).

 

  Літ.: Тіхова Н., Масалітінов, Софія, 1959.

Н. О. Массалітінов.