Марцинкявічюс Юстінас (народився 10.3.1930, село Важаткеміс, нині Пренайського району), литовський радянський письменник. Член КПРС з 1957. Народився в селянській сім'ї. У 1954 закінчив історико-філологічний факультет Вільнюського університету. Першу збірку віршів «Прошу слова» опублікував в 1955. Поема «Двадцята весна» (1956; Державна премія Литовської РСР, 1957) присвячена життю литовської молоді в післявоєнні роки. Повість «Сосна яка сміялася» (1961, російське переведення 1963) написана про сучасне молоде покоління, його етичне змужніння. Поема «Кров і попіл» (1960, російське переведення 1964) — пристрасне звинувачення фашизму. Роздуми про життя і долі сучасників — в центрі «Публіцистичної поеми» (1961, російське переведення 1963) і збірок віршів «Руки, що ділять хліб» (1963), «Дерев'яні мости» (1966, російське переведення 1970), «Палаючий кущ» (1968). Поеми «Донелайтіс» (1964), «Стіна» (1965, російський переведення 1968), драми «Міндаугас» (1968; Державна премія Литовської РСР, 1969; російське переведення 1972) і «Собор» (1971) сюжетно пов'язані з історією Литви — древньою і новою. Пафос цих творів — в затвердженні нероздільності доль литовського народу і всього прогресивного людства. М. опублікував книги для дітей («Швидка допомога», 1968, та інші). Переводив твори А. С. Пушкіна, С. А. Есеніна, А. Міцкевича, естонський народний епос «Кальовіпоег» в перекладенні Ф. Р. Крейцвальда, карело-фінський народний епос «Кальовала» і ін. Його твори переведені на багато мов народів СРСР. Нагороджений 2 орденами.
Літ.: Кубілюс Ст, Поема про життя і смерть, «Дружба народів», 1960 № 6; Рунін Би., Сповідь молодого сучасника, «Новий світ», 1962 № 12; Огнев Ст, В карти поезії, М., 1968; Ланкутіс І., «Міндаугас». [Рец.],«Дружба народів», 19/0 № 10; Ambrasas K., Literaturos akiračiai, Vilnius, 1961; Pakainiškis R., Poezija, asmenybe, laikas, Vilnius, 1969.
