Марешаль Пьер Сильвен
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Марешаль Пьер Сильвен

Марешаль (Maréchal) Пьер Сильвен (15.8.1750, Париж, — 18.1.1803, Монруж), французький політичний діяч, філософ, літератор. Поєднуючи в своїх працях атеїстичний матеріалізм із зрівняльним комунізмом, кладе їх в основу революційної програми дії. Погляди М. втілені в дотепних памфлетах («За і проти Біблії», 1801) і дидактичній антирелігійній поемі «Французький Лукреций» (1781, остаточний текст — 1797). У 1790 очолив демократичний тижневик «Революсьон де Парі» («Revolutions de Paris»). Тираноборське пророкування-фарс М. «Страшний суд над королями» (1793) — одна з вершин якобінського театру.

  В період Директорії М. прилучився до Р. , що очолювався, Бабефом руху «в ім'я рівності»; був членом його конспіративного центру. М. — автор першого варіанту «Маніфесту рівних», а також гімни-прокламації кружка. У 1799 опублікував 6-млосний історіко-просвітніцький роман «Подорожі Піфагора» (опублікований в Росії без імені автора в 1804—1810), в 1802 — «Історію Росії».

  Соч. у російському переведенні: Вибрані атеїстичні твори, вступна стаття Х. Н. Момджяна, М., 1958.

  Літ.: Нариси з історії руху декабристів, М., 1954, с. 474—515; Веліковський С., Поети французьких революцій 1789—1848, М., 1963; Обломієвський Д., Література французької революції 1789—1794 рр., М., 1964; Dommanger М., Sylvain Maréchal. L’égalitaire. «L’homme sans dieu», Sa vie, son oeuvre, P., 1950.

  С. І. Веліковський.