Маргарита Данська (Margrete af Danmark) (1353 — 28.10.1412, Фленсбург), королева Данії, Норвегії (з 1387) і Швеції (з 1389). Дочка данського короля Вальдемара IV Аттердага і дружина норвезького короля Хокона VI, М. Д. з обранням її малолітнього сина Олуфа данським королем (1376) стала правителькою Данії, після смерті мужа (1380) — і Норвегії, із смертю сина в 1387 — королевою обох держав, а після розгрому військ Альбрехта Мекленбургського (1389) стала також і королевою Швеції. Була ініціатором висновку (1397) Кальмарськой унії трьох скандінавських держав, фактично до кінця життя управляла ними.
