Марганцеві руди , природні мінеральні утворення, вміст марганцю в яких досить для економічно вигідного витягання цього металу або його з'єднань. Найважливіші рудообразующие мінерали: піролюзит Mno 2 (63,2 % Mn), псиломелан mmno×MnO 2 ×nH 2 O (45—60 % Mn), манганіт Mno×Mn(ВІН) 2 (62,5 % Mn), вернадіт Mno 2 ×H 2 O (44—52 % Mn), брауніт Mn 2 O 3 (69,5 % Mn), гаусманіт Mn 3 O 4 (72 % Mn), родохрозит Mnco 3 (47,8 % Mn), олігоніт (Mn, Fe) Co 3 (23—32 % Mn), манганокальцит (Ca, Mn) Co 3 (до 20—25 % Mn), родоніт (Mn, Ca)(Si 3 O 9 ) (32—41 % Mn), бустаміт (Ca, Mn)(Si 3 O 9 ) (12—20 % Mn). У М. р. майже завжди присутні мінерали заліза. По генезису найбільше значення мають осадові родовища, представлені покладами пластів і лінзоподібних, що сформувалися в древніх морських або озерних басейнах (Никопольськоє, Чиатурськоє і Північне в СРСР; родовища Марокко). Ці руди мають найбільше промислове значення; серед них розрізняють наступних головних типів: а) окисні псило-мелано-піролюзітовиє і манганітовиє руди, що утворюються на невеликій глибині, в зоні максимального насичення вод розчиненим киснем; вміст Mn по окремих родовищах 19—36 %; би) карбонатні, переважно родохрозітовиє, олігонітовиє, мангано-кальцитові руди, що формуються на великих глибинах, в умовах недоліку кисню у супроводі сірчановодневого бродіння; вміст Mn від 16 до 25 %, відрізняються від окисних руд підвищеним вмістом фосфору. Метаморфічні родовища утворюються за рахунок зміни осадових родовищ в надрах Землі під дією високих температур і тиску (Усинськоє в Західному Сибіру, родовища Атасуйського району в Центральному Казахстані); зазвичай представлені щільними різновидами руд, у складі яких беруть участь безводі оксиди (брауніт, гаусманіт) і силікати марганцю (родоніт та інші); серед них розвинені марганцеві для заліза руди з вмістом Mn близько 10 %, включаючі промислові концентрації мінералів Fe (магнетиту, гематиту і інших). Родовища вивітрювання представлені потужними древніми і сучасною корою вивітрювання з вторинною концентрацією в них марганцю (родовища Індії, Бразилії, Гани, ЮАР(Південно-африканська Республіка)); це рихлі окислені руди так званих марганцевих капелюхів, складені піролюзитом, псило-меланом і іншими гидроокисламі марганцю і заліза.
На дні сучасних океанів знаходяться скупчення марганцевих для заліза конкрецій, що становлять крупні ресурси М. р.
Літ.: Оцінка родовищ при пошуках і розвідках, ст 14 — Аваліані Р. А., Марганець, М. — Л., 1953; Биховер Н. А., Економіка мінеральної сировини, М., 1971.
