Гаусманіт [по імені німецького мінералога І. Ф. Л. Гаусмана (Хаусман, J. F. L. Hausmann; 1782—1859], мінерал складу Mnmn 2 O 4 , містить 31% MNO і 69% Mn 2 O 3 . Кристалізується в системі тетрагона, по структурі близький до шпінелі . Зазвичай поширений у вигляді зернистих агрегатів, рідше за кристали октаедричного габітуса. Колір чорний. Твердість за мінералогічною шкалою 5—5,5, щільність 4700—4900 кг/м 3 , немагнітний. Утворюється в метаморфізованних осадових, контактово-метасоматічеських і гидротермальних родовищах марганцевих руд. Головний рудообразующий мінерал деяких марганцевих родовищ Уралу (Сапальськоє), Казахстану (Найзатас). Промислове значення гаусманітових руд є обмеженим; вони використовуються в чорній металургії для виплавки феромарганця або для подшихтовки при виплавці чавуну.
