Манганіт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Манганіт

Манганіт , мінерал з класу оксидів і гидроокислов, хімічний склад MNO(ВІН); містить 80,66 % MNO, інколи домішки Fe, Al, Ba, Pb, Cu та інші. Кристалізується в моноклінній системі, утворюючи витягнуті псевдоромбічні сталево-сірі кристали з напівметалевим блиском і хорошою спайністю. Зазвичай спостерігається у вигляді тонкокрісталлічеських мас чорного або бурого (гидроманганіт) кольору. Поширені також конкреційні і ооліт утворення. Твердість за мінералогічною шкалою 3—4, крихкий, щільність 4200—4330 кг/м 3 . М. поряд з іншими оксидами марганцю ( піролюзитом, псиломеланом і іншими) входить до складу крупних осадових родовищ марганцевих руд, що утворюються в прибережних зонах морських басейнів в умовах деякого недоліку кисню. Відомий також в гидротермальних жильних родовищах спільно з кальцитом, кварцем, баритом, інколи родохрозитом. При окисленні на поверхні М. перетворюється на ськритокрісталлічеський піролюзит сажі. М. — важлива сировина для здобуття феромарганця і інших сплавів марганцю, спеціальних сортів сталей, що вживаються при виплавці.

  Літ.: Мінерали. Довідник, т. 2, ст 3, М. 1967.