Маньчжурський горіх (Juglans manshurica), листопадне однодомне дерево сімейства горіхових. Ствол заввишки до 30 м-коду , рівний, прямій, з ажурною кроною. Листя чергове, складне, непарноперисте, завдовжки до 1,25 м-код , з довгасто-еліптичними пильчастими листочками. Квітки дрібні, одностатеві, з'являються одночасно з розпусканням листя. Тичинкові квітки в довгих повисаючих сережках, маточкові, — по 3—10 на кінцях втеч. Плоди костянковідниє, із зеленою або бурою м'ясистою зовнішньою оболонкою. Зростає в Північному Китаї і Кореї, а також в СРСР (у Примор'ї і Приамур'ї), в змішаних кедрово-широколистяних лісах по долинах річок і в нижньому поясі гір.(міський) Плоди М. о. їстівні, але з дуже міцною і товстою шкаралупою; їх використовують в кондитерській промисловості для здобуття високоякісного масла. Деревина тверда, красивої текстури, з вузькою світло-сірою заболонню і коричневим ядром. Йде на виготовлення меблів, художніх виробів, високоякісної фанери. Кора, листя, плоди містять танніди. М. о. використовується в озелененні багатьох міст Сибіру і Європейської частини СРСР.
Літ.: Усенко Н. Ст, Дерева, чагарники і ліани Далекого Сходу, Хабаровськ, 1969.
