Манчині (Mancini) Паськуале Станіслао (17.3.1817, Кастель-Баронія, поблизу Авелліно, — 26.12.1888, Рим), італійський юрист, дипломат і державний діяч. Професор університетів в Туріні, Неаполі і Римі. Займав в уряді Італії пости міністрів юстиції, освіти і закордонних справ. Був прибічником національного об'єднання Італії, встановлення режиму конституційної монархії, ліквідації світської влади папи, скасування інквізиції націоналізації церковної власності. М. — засновник італійської доктрини міжнародного приватного права 19 століть (так званій національній теорії). М. вважав, що кожна людина зберігає свої особисті права і поза державою, громадянином якої він є, і що, отже, закон громадянства (lex patriae) є основним принципом колізійного права, тобто до кожного іноземця, що проживає за кордоном, повинні застосовуватися закони його держави. Ці положення послідовно проведені М. в розробленому при його участі Італійському цивільному кодексі 1865, вони просліджуються в Німецькому цивільному укладенні 1896, в Японському цивільному кодексі 1898, в Гаагських конвенціях по міжнародному приватному праву. Послідовниками М. були багато італійських учених (наприклад, Есперсон і П. Фіоре), французький учений А. Вейс, бельгієць Лоран та інші.
Літ.: Лунц Л. А., Міжнародне приватне право, М., 1970, с. 117—19.
