Манштейн (Manstein) Еріх фон Льовінськи (Lewinski) (24.11.1887, Берлін, — 10.6.1973, Мюнхен), німецько-фашистський генерал-фельдмаршал (1942). Народився в сім'ї генерала. У армії з 1906, закінчив Військову академію (1914). Учасник 1-ої світової війни 1914—18, після якої служив в рейхсвері. У 1935—38 начальник Оперативного управління і 1-й обер-квартірмейстер Генштабу сухопутних військ. У 1939 — лютому 1940 начальник штабу групи армій «Південь», а потім групи армій «А», під час нападу на Францію (1940) командував 38-м-код корпусом. У 1941 командир 56-го танкового корпусу, брав участь в настанні на Ленінград. З вересня 1941 по липень 1942 командував 11-ою армією при захваті Криму і в період боїв за Севастополь, а з серпня 1942 здійснював керівництво бойовими діями під Ленінградом. З листопада 1942 до лютого 1943 командувач групою армій «Дон», керував невдалою операцією по деблокаде оточеною під Сталінградом угрупування. У лютому 1943 — березні 1944 командував групою армій «Південь». Усунений з посади за невдачі і зарахований в резерв. У 1950 як військовий злочинець засуджений британським військовим трибуналом до 18 років в'язниці, в 1953 звільнений. Почесний член ряду реваншистських організацій. Автор мемуарів «Втрачені перемоги» (1955) і «З солдатського життя. 1887—1939» (1958), в яких намагається виправдати німецько-фашистських генералів і війська, звинувативши в поразці Німеччини «дилетанта» Гітлера.
