Маміконяни , один з найбільших нахарарських (феодальних) родів раннесредневекової Вірменії. М. володіли обширними територіями в Тайке і Тароне. З 4 століття н.е.(наша ера) спадково обіймали посаду спарапета — верховного воєначальника Вірменії. З роду М. вийшли ряд видатних полководців, що очолили боротьбу вірменського народу за незалежність. З втратою політичної самостійності Вірменії (20-і роки 5 століть) М. орієнтувалися на Візантію де деякі представники роду М. обіймали найбільші військові і адміністративні посади. Вардан М. — видатний вірменський полководець, в 432 обійняв посаду спарапета Вірменії. Викликаний в місто Ктесифон (поблизу сучасного Багдада), прийняв зороастрізм — релігію, що панувала в Ірані, але після повернення до Вірменії в 450—451 очолив повстання проти владицтва Ірану. Взяв ряд перемог над іранськими військами, був вибраний главою уряду повстанців. Загинув в Аварайрськой битві 451 . В результаті руху під керівництвом Вардана М. Арменія значною мірою відновила внутрішню самоврядність. Род М. перестав грати помітну роль, в політичному житті Вірменії після поразки повстання проти арабського владицтва в 774—775.
Літ.: Еремян С. Т., Народно-визвольна війна вірмен проти персів в 450—451 рр., «Вісник древній історії», 1951 № 4.
