Мамин сибіряк Дмитро Наркисовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мамин сибіряк Дмитро Наркисовіч

Мамин Сибіряк (псевдонім; справжнє прізвище Мамин) Дмитро Наркисовіч [25.10(6.11) .1852, Вісимо-Шайтанський завод, нині Висимо Свердловської області, — 2(15) .11.1912, Петербург], російський письменник. Народився в сім'ї священика. Вчився в Пермській духовній семінарії (1868—1872). У 1872 поступив на ветеринарний факультет Петербурзької медико-хірургічної академії; не закінчивши її, перейшов на юридичний факультет Петербурзького університету. У 1877 був вимушений із-за матеріальної незабезпеченості залишити університет і виїхати на Урал, де знаходився до 1891. Потім жив в Петербурзі і Царському Селі. Почав друкуватися в 1875. Популярність письменникові приніс цикл романів переважно з гірничозаводського життя: «Пріваловськие мільйони» (1883), «Гірське гніздо» (1884), «Дике щастя» (1884, первинна назва «Жилка»), «Три кінці» (1890), «Золото» (1892), «Хліб» (1895), а також цикли нарисів, розповідей і повістей — «Уральські розповіді» (т. 1—2, 1888—89; т. 3 — 1899, т. 4 — 1901), «Сибірські розповіді» і ін. Твори М-коду.-С. є сатиричним літописом буржуазного хижацтва і величезною по своїх масштабах епопеєю народного життя. Його романи відрізняються багатоплановістю і складністю композиційних форм, правдивим зображенням буржуазного побуту, увагою до життя робочої маси і особливо до складних процесів формування самосвідомості робітників. Світогляд і талант письменника складалися під впливом демократичної філософії і революційного руху 60—80-х років. У історію російської літератури він увійшов як видатний письменник-реаліст, співець героїчної праці робочої людини. М-код.-С. писав в різних жанрах; йому належать також драматичні твори, легенди, історичні повісті і автобіографічні твори (роман «Межі з життя Пепко», 1894, «З далекого минулого», 1902). Деякі твори М-коду.-С. відмічені межами натуралізму. Глибоким розумінням дитячої психології відрізняються розповіді і казки М-коду.-С. про дітей і для дітей: «Аленушкини казки» (1894—96), розповіді «Емеля-міслівець» (1884), «Зимовище на Студеній» (1892), «Сіра шийка» (1893) і ін.

  Художній талант М-коду.-С. високо цінували І. С. Лісків. А. П. Чехів, І. А. Бунін, А. І. Купрін. Як про свого друга і вчителя говорив про письменника М. Горький. Глибоко значимі ленінські слова про творчість М-коду.-С.: «У творах цього письменника рельєфно виступає особливий побут Уралу, близький до дореформеному, з безправ'ям, темнотою і приниженням прив'язаного до заводів населення, з „добросовісною дитячою розпустою” „панів”; з відсутністю того середнього шару людей (різночинців, інтелігенції), який такий характерний для капіталістичного розвитку всіх країн, не виключаючи і Росії» (Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 3, с. 488, прим.(примітка)).

 

  Соч.: Повне зібрання творів [Вступна стаття П. Ст Бикова], т, 1—12, П.,1915—17; Зібрання творів [Вступна стаття і примітки Е. А. Боголюбова], т. 1—12, Свердловськ, 1948 — 51; Зібрання творів [Вступна стаття Ф. Гладкова], т. 1—8, М., 1953—1955; Зібрання творів [Вступна стаття Ф. Гладкова, А. Груздева], т. 1—10, М., 1958.

 

  Літ.: Боголюбов Е. А., Творчість Д. Н. Маминого сибіряка, ст 1—4, Перм, 1944; Кремянськая Н. І., Д. Н. Мамін-Сибіряк як дитячий письменник, Свердловськ, 1952; Д. Н. Мамин сибіряк. Сто років з дня народження. 1852—1952, Свердловськ, 1953; Груздев А. І., Д. Н. Мамин сибіряк. Крітіко-біографічній нарис, М., 1958; Д. Н. Мамін-Сибіряк в спогадах сучасників, Свердловськ, 1962; Удінцев Би. Д., Боголюбов До. Ст, Співець Уралу, Свердловськ, 1969.

  А. І. Груздев.

Д. Н. Мамин сибіряк. «Пріваловськие мільйони». Сцена із спектаклю Свердловського драматичного театру. 1950—51.

Д. Н. Мамин сибіряк.