Максималісти, дрібнобуржуазна, близька до анархістів група, виникла в рядах партії есерів в 1904 і організаційно оформилася в «Союз соціалістів-революціонерів максималістів» на конференції (жовтень 1906) в Або (Турку) у Фінляндії. У створенні групи М. видну роль зіграли М. І. Соколов і В. Ст Мазурін. Ігноруючи буржуазно-демократичний етап революції, М. наполягали на негайному здійсненні есерівської програми-максимум: одночасно з соціалізацією землі провести соціалізацію фабрик і заводів. Вирішальну роль в соціалістичному перевороті М. відводили «ініціативній меншості» — відірваній від мас змовницькій організації; головною рушійною силою перевороту вважали «трудове селянство». Основними методами боротьби за знищення капіталізму М. визнавали індивідуальний терор (наприклад, вибух дачі П. А. Столипіна в Петербурзі в 1906) і експропріації. До 1909 діяльність М. майже припинилася. На 2-ій конференції в Москві (жовтень 1917) М. відтворили свою організацію і з 26 січня (8 лютого) 1918 стали видавати друкарський орган «Максималіст» (спочатку газету, потім журнал). Під час Жовтневої революції 1917 М. визнали Радянську владу, їх представники брали участь у Всеросійських з'їздах Рад (з 2-го по 7-ій), входили у ВЦИК і місцеві Ради. Проте М. були украй нестійкі в політиці: не визнавали диктатуру пролетаріату, заперечували необхідність централізації управління економікою країни і робочого контролю; виступали проти Брестського світу з Німеччиною. Вже в перші місяці Радянської влади М. брали участь в антирадянських заколотах (у квітні 1918 — в Іжевську, в травні 1918 — в Самаре). На 5-ій конференції (квітень 1919) серед М. стався розкол: частина М. відкрито перейшла на позиції антісоветізма, інша, визнавши програму більшовиків, на конференції (квітень 1920) прийняла рішення про входження в РКП(б).
Літ.: Ленін Ст І., Есерівські меншовики, Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 13; Соколів М. І., Суть максималізму, 2 видавництва, П., 1917; Завдання максималізму, ст 2, М., 1918; Жуків А. Ф., Викриття В. І. Леніним теорії і тактики максималізму соціалістів-революціонерів, в книзі: Ідеї Леніна живуть і перемагають, [Л.], 1970.
