Макроліди , обширна група антибіотиків, в структуру яких входить багаточленний лактонний цикл. Всі відомі М. виділені з грунтових грибів роду Streptomyces і по будові і фізіологічній дії розділяються на дві підгрупи. У першу (понад 30 антибіотиків) входять лактони, вуглецевий скелет яких є насичену або таку, що містить 1—2 подвійних зв'язку жирну поліоксикислоту, причому 1 або 2 гідроксильних групи пов'язані із залишками вуглеводів. З'єднання цієї підгрупи (пікроміцин, метіміцин, нарбоміцин, олеандоміцин, еритроміцин, ланкаміцин, магнаміцин, карбоміцин В, макроцин, лейкоміцин А та інші) — безбарвні кристали, добре растворіми в полярних органічних розчинниках, володіють слабоосновнимі властивостями; активні проти більшості грампозитивних і деяких грамнегативних бактерій (бруцелл), проти рикетсій, інколи — проти коків. Механізм їх дії полягає в придушенні білкового синтезу в клітках мікроорганізмів. У другу підгрупу (близько 30 антибіотиків) входять лактони, вуглецевий скелет яких, окрім гідроксильних груп, містить 4—7 зв'язаних подвійних зв'язків. У більшості М. цього типа (їх називають також полієновимі антибіотиками) 1 або 2 гідроксильних групи пов'язані із залишками аміноцукрів. З'єднання цієї групи (філіпін, ністатин, амфотернцин В, пімарицин, лагозін, фунгихромін та інші) — жовті кристали, що розкладаються на світлу; активні проти грибів і дріжджів, але володіють слабким бактеріостатичним ефектом. Механізм їх дії полягає в порушенні функцій цитоплазматичних мембран завдяки утворенню молекулярних комплексів з тими, що входять в склад мембран стерінамі. Біосинтез М. грибами-продуцентами протікає за схемою біосинтезу жирних кислот.
Літ.: Хімія антибіотиків, 3 видавництва, т. 1, М., 1961; Сазикин Ю. О., Антибіотики як інгібітори біохімічних процесів, М., 1968; Механізм дії антибіотиків, [Збірка статей], переклад з англійського, М., 1969; Biogenesis of antibiotic substances, Prague, 1965.
