Макавей Іуда (помер 161 до н.е.(наша ера)), вождь народного повстання в Іудеєві, направленого проти політичного, податкового і релігійного гніту Сельовкидов . 3-й син Мататія (помер в 166 до н.е.(наша ера)) зі священицького роду Хасмонєєв . В 167 М. І. разом з батьком очолив повстанський рух, що розвернувся у відповідь на релігійні переслідування іудеїв сельовкидським царем Антіохом IV і перерісше в народне повстання (повстання отримала назва «Макавейська війна», від прізвиська Іуди «Маккавей» — імовірно означає «молот»). У ряді битв 167—162 армія М. І. розбила набагато перевершуючі сили армій сельовкидських полководців. У 164 захопив Єрусалим, заново освятив храм. Продовжував озброєну і політичну боротьбу і після відміни Сельовкидамі релігійних переслідувань (у 162). У 161 уклав союз з Римом. Після загибелі М. І. у битві при Елеасе боротьбу очолювали його брати до завоювання повної політичної незалежності Іудеї в 142 до н.е.(наша ера)
