Майорів Олександр Михайлович (р. 13.9.1920, с. Покурлей, нині Вольського району Саратовської області), радянський воєначальник, генерал армії (1977). Член КПРС з 1943. У Радянській Армії з вересня 1940. Закінчив Златоустовськоє військово-інженерне училище (1941), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1951), Військову академію Генштабу (1963). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — заступник командира і командир саперної роти, дивізійний інженер 8-ої гвардійській каваллерійськой дивізії на Воронежському, Західному, 1-м-код і 2-м-код Українському фронтах, брав участь в звільненні Угорщини і Чехословакії. Після війни на командних і штабних посадах. З жовтня 1968 командувач Центральною групою військ, з липня 1972 — військами Прибалтійського військового округу. Кандидат в члени ЦК КПРС з квітня 1971. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го і 9-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-ої міри, Александра Невського, 3 орденами Червоної Зірки, медалями, а також орденами і медалями іноземних держав.
