Лі Тхионг Киет (1019, Тханглаунг, — 1105, пров.(провінція) Тханьхоа), в'єтнамський полководець; керував звитяжними походами проти Тьямпи (у 1069) і сунського Китаю (у 1075—77), в результаті яких до в'єтнамської держави були приєднані значні території на С. і Ю. У 1082—1105 губернатор Південного Дайвьета. У 1103 подавив повстання феодала-сепаратиста Лі Жяка. У 1104 провів новий вдалий похід проти Тьямпи. В'єтнамська феодальна історіографія вважала його ідеалом полководця, він почитався як бог війни (з 1138); йому присвячені перші кам'яні стели, найраніший пам'ятник в'єтнамської епіграфіки, що зберігся (1100).
