Лінька
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лінька

Лінька , періодична зміна зовнішніх покривів у тварин. В безхребетних (ракоподібні, багатоніжки, комахи і ін. членистоногі, а також деякі черв'яки і ін.) Л. полягає в скиданні старого хітинового покриву і заміні його новим ( мал. 1 , 2 ), що є необхідною умовою зростання і розвитку організму. В членистоногих і ін. безхребетних Л. приурочена до певних стадій індивідуального розвитку і представляє складний процес, під час якого відбуваються (послідовно) відшаровування і часткове розчинення старою кутикули, розмноження кліток епідермісу, секреція нової кутикули і її твердіння (після скидання старої). У комах Л. обумовлена переважно дією гормону Л. — екдізона, який, змінюючи проникність клітинних і ядерних мембран, впливає на хромосомний апарат кліток. В личинок комах в голові або грудях є залози, продукуючі і виділяючі гормон Л. під впливом активаційного гормону, що виробляється нейросекреторними клітинами мозку (див. Нейросекреція ).

  В хребетних — земноводних, плазунів (окрім крокодилів і більшості черепах, які не линяють), птиць і ссавцям — Л. обумовлена необхідністю відновлення зношених покривів і пов'язана не із стадіями розвитку, а з сезонними змінами. В земноводних і плазуючих Л. слідують одна за одною протягом літа; частота їх залежить від температурного режиму. З настанням зимових холодів Л. припиняються. У птиць і ссавців кожна Л. приурочена до певної пори року. Її настання пов'язане із зміною довжини світлового дня, що регулює діяльність гіпофіза . тиреотропний гормон, що Виділяється гіпофізом, впливає на активність щитовидної залози, під дією гормону якої відбувається Л. В результаті Л. оперення і волосяний покрив стають густішими, міняється забарвлення оперення, а у деяких ссавців — і волосяного покриву. Л. не завжди охоплює весь покрив; бувають додаткові Л., що зачіпають лише частину покриву. В період Л. у тварин змінюється обмін речовин: підвищується білковий обмін, зростає рівень вжитку кисню. Швидкість Л. у птиць і ссавців можна регулювати, штучно змінюючи світловий режим.

 

  Літ.: Беляєв Д. До., Роль світла в управлінні біологічними ритмами ссавців, «Журнал загальної біології», 1950, т. 11 № 1; Наумов Н. П., Екологія тварин, 2 видавництва, М., 1963; Wigglesworth V. Ст, Insect hormones, Edinburg, 1970.

  Е. Н. Поліванова.

Мал. 2. Гусениця липового бражника (Mimas tiliae), що закінчує ліньку.

Мал. 1. Пустинна сарана, що перелиняла (Schistocerca gregaria); справа порожня шкірка.