Лімфангіт (від лімфа і греч.(грецький) angéion — судина), лімфангоїт, запалення лімфатичних судин. Л. може розвинутися при запаленні шкіри і слизистих оболонок і ін., якщо інфекція поширюється із струмом лімфи у напрямку до лімфатичних вузлів. Збудники процесу — стрептококи, стафілококи, кишкова паличка і ін. — проникають з міжтканинних щілин запаленої області в поверхневі, що відводять, а потім і глибокі лімфатичні судини. При Л. приголомшується вся стінка судини, в просвіт його випадають згустки фібрину, що перериває струм лімфи (має значення для відмежування запалення). Л. виявляється вузькими червоними смугами на шкірі. При деяких формах в області смуг розвиваються ущільнення і хворобливість. Одночасно підвищується температура тіла, з'являється озноб, погіршується загальне самопочуття. При Л. глибоких судин спостерігаються набряк хворобливість. Хронічний Л. характеризується закупоркою лімфатичних проток з утворенням набряків. Лікування: ліквідація первинного вогнища, спокій ураженої частини тіла, фізіотерапевтичні процедури, компреси, антибіотики. При хронічному Л. — фізіотерапія, грязелікування, рентгенотерапія. Профілактика: своєчасне лікування запальних, травматичних і ін. вогнищ
